Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ким-чим и кого-що

  • 1 заботиться

    позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.
    * * *
    1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)
    2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого)

    Русско-украинский словарь > заботиться

  • 2 пренебрегать

    пренебречь (кем, чем или (реже) кого, что) нехтувати, знехтувати, понехтувати ким, чим и кого що, гордувати, згордувати, погордувати, погорджувати и погорджати, погордити, гордити, згорджувати и згорджати, (сов.) згордити ким, чим, поневіряти, поневірити ким, ганьбувати, по[з]ганьбувати ким, (оставлять без внимания, запускать) занехаювати, нехаяти, занехаяти и занехати, (о мн.) позанехаювати кого, що, занедбувати, занедбати, (о мн.) позанедбувати кого що, (мало ценить) легковажити, злегковажити що, не дбати про що, (не уважать) зневажати, зневажити, (о мн.) позневажати кого, що, (брезгать) гребувати и гребати, погреб(ув)ати ким, чим, (считать за ничто) упосліджувати и упосліджати, упослідити кого, що, брати, узяти кого, що-небудь за нізащо, (описат.) пускати, пустити за вітром, кидати, кинути під лаву що. [Нехтував своє тіло (Грінч.). Нехтує своїми обов'язками (Грінч.). Підійметься угору, кого знехтували люди (Куліш). Він нами гордує (М. Вовч.). Убогими не гордила (Драг.). Не гордуй ти життям молодим (Грінч.). Свої справи занехаяв за-для діла громадського (Єфр.). Камінь, що занедбали будівничі, той став у голову угла (Єванг.). Людей і славу занедбала (Котл.). Він мову свою зневажає як жаргон (Грінч.). Рідною культурою не гребували (Єфр.). Згордовано тобою невимовно (Куліш). Євменчуки пустили батьківський закон за вітром (Кониськ.)]. Не надо ничем -гать - не треба нічим (нічого) нехтувати. -гать опасностью - погоджувати, нехтувати небезпекою. -бречь добрыми советами - занедбати (занехаяти) добру пораду. Пренебрегаемый - погорджуваний, нехтуваний, занехаюваний, упосліджуваний. Пренебрежённый - з[по]гордований, погорджений, знехтуваний, занехаяний, занедбаний, зневажений, упосліджений від кого. [Зневажене кохання. Наша мова зосталась упослідженою (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - пренебр`ечь
    1) (кем-чем, кого-что - относиться с презрением) зневажа́ти, знева́жити (кого-що), гордува́ти, погордува́ти и згордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти, погорди́ти (ким-чим); ( гнушаться) гре́бувати, погре́бувати, гре́бати, погре́бати, диал. ганьбува́ти, поганьбува́ти (ким-чим)
    2) (кем-чем, что - считать не заслуживающим внимания; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); (забрасывать, забывать) зане́дбувати, занедба́ти (кого-що), занеха́ювати, занеха́яти и диал. занеха́ти (кого-що, диал. ким-чим); ( относиться легкомысленно) легкова́жити, злегкова́жити (ким-чим, що)

    Русско-украинский словарь > пренебрегать

  • 3 превращать

    превратить
    1) кого, что во что - обертати, обернути кого, що на кого, на що, в кого, в що и ким, чим, повертати, повернути, перевертати, перевернути кого, що на кого, на що и в кого, в що, перетворювати и перетворяти, перетворити кого, що в кого, в що и на кого, на що, зміняти, змінити, зводити, звести що в що и на що; (волшебством, колдовством) перекидати, перекинути кого ким, чим, кого в кого, в що, перечаровувати, перечарувати кого на кого, на що, злицьовувати, злицювати кого в кого, в що, (во множ.) пообертати, поперевертати, поперетворювати, позміняти, поперекидати, поперечаровувати и т. д. кого, що ким, чим, в кого, в що и на кого, на що. [Як людей лихії чари в мертвий камінь обертали (Л. Укр.). Князьку будівлю обернули в хлів (Куліш). Політична система обернула ввесь світ у всесвітню федерацію торгово-промислових спілок (Л. Укр.). Ні вбити, ні на овечку повернути вільне слово ще нікому не щастило (Н. Рада). Нащо-б нам перевертати себе на звірят (Куліш). Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся і жінку перекинув, зробилися людьми (Осн. 1862). Кажуть, були такі чарівники, що вміли перечарувати дівку на кобилу або на кицьку (Звин.). Кішку злицював на чудо у дівчину (Біл.-Нос.)]. Землетрясение -ло город в груду камней - землетрус обернув місто в купу грузу. Война -ла страну в пустыню - війна обернула край у пустиню. Пленных -щали в рабов - бранців повертали на рабів. -тить зло в добро - перетворити зло на добро. -тить сырую этнографическую массу в сознательную нацию - перетворити сирову етнографічну масу в свідому націю (Єфр.). -щать огонь в воду - обертати, перетворяти огонь в [на] воду. Мороз -тил воду в лёд - мороз обернув, повернув воду в [на] лід. -тить в ничто - обернути (повернути) в ніщо, в нівець, перевести на нівець, на ніщо, повернути в неістніння. -тить кого в дурака - зробити кого дурнем, пошити кого в дурні. -тить в пепел - на попіл повернути, спопелити що. -тить в камень - в камінь обернути, скаменити и скам'янити що. [Там така баба-яга, що хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить (Манж.)];
    2) -щать, -тить именованные числа в простые, арифм. - обертати, обернути, перевертати, перевернути, (во множ.) пообертати, поперевертати іменовані (мірні) числа в прості. [17.216 вершків обернути у верстви (Кониськ.)];
    3) см. Переворачивать;
    4) (слова, смысл: извращать) перекручувати, перекрутити, переиначувати, переиначити, (во мн.) поперекручувати, попереиначувати (слова, зміст, розуміння). Превращённый -
    1) обернутий и обернений у що и на що, чим, повернутий и повернений, перевернутий и перевернений, перетворений, змінений в що и на що; (посредством волшебства, колдовства) перекинутий ким, чим, перечарований на кого, на що, злицьований в кого, в що. [Він був обернений у вола і сім літ жив серед диких звірів (Л. Укр.)];
    2) арифм. - обернений, перевернений, (во множ.) пообертані, поперевертані;
    3) перекручений, переиначений.
    * * *
    несов.; сов. - преврат`ить
    ( в кого-что) перетво́рювати, перетвори́ти (в кого-що, на кого-що), оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти (на кого-що, в кого-що, ким-чим) (в сказках, суеверных представлениях фольк.) перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти, переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти (на кого-що, в кого-що, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > превращать

  • 4 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 5 править

    1) (кем, чем: направлять, руководить) керувати ким, чим (и кого, що), кермувати ким, чим, правити ким, чим и що, правувати ким, чим. -вить лошадьми (лошадью), телегою, возжами и т. п. - керувати (и ґерувати), правити кіньми, возом, віжками, правувати, поводити кіньми, вести коня. [Віжками керувала мов-би шляхтичка, що сиділа ззаду (Свид.). Коня керують уздою, а чоловіка словом (Приказка). Правувати кіньми й людьми (Н.-Лев.). Навчить, як кіньми правити (Кониськ.). Сам пан кіньми поводить (Гр.). Сагайдачний їхав позаду на возі, бо не міг через руку вести коня (Маковей)]. -вить кораблём, лодкою - керувати, кермувати, правити кораблем, керувати, правити човном. -вить рулём - керувати (правити) стерном, стернувати, кермувати;
    2) (делами, страной: повелевать) керувати, порядкувати, справувати, управувати (реже управляти), правити, заряджати чим, (начальствовать) урядувати, радити над ким, над чим, (распоряжаться по своему) орудувати, верховодити; заправляти, рядити ким, чим. -вить делами - керувати, порядкувати справами, справувати речами, урядувати. [Козацтво перебивало їм порядкувати по своїй уподобі (Куліш). Військо бажає, щоб тільки та була слава, що Хмельницький гетьманує, а нехай-би його порадці всіма речами до повного його зросту справували (Куліш)]. -вить домом - порядкувати, управляти, заправляти, заряджати домом, порядок у дому давати;
    3) (службу, обязанности) справляти, відбувати, відправляти, сов. справити, відбути, відправити (службу, обов'язки). -вить церковную службу - правити, відправляти, справляти службу божу. -вить тризну, поминки и т. п. - справляти тризну, поминки і т. ин. [Справляли свої канібальські танці над поваленим ворогом (Єфр.)]. -вить поклон от кого - переказувати поклін, поклонятися, кланятися кому від кого;
    4) (подати, долги) виправляти, стягати (податки, борги);
    5) правити, виправляти що; срв. Исправлять, Выпрямлять. -вить корректуру - правити, виправляти коректу. -вить бритву - гострити бритву. -вить вывихнутую руку - вправляти, правити, вправити вивернуту руку;
    6) (виновного) правдити, виправляти кого. [Чоловіка винили, а жінку правдили (Полт.)]. Правленный - правлений, виправлений. -ная бритва - вигострена бритва.
    * * *
    I
    1) (управлять, руководить) пра́вити, керува́ти; урядува́ти; правува́ти; ( распоряжаться) управля́ти, порядкува́ти, заправля́ти
    2) ( автомобилем) керува́ти, пра́вити, управля́ти, правува́ти; ( лодкой) стернува́ти, стерни́ти, кермува́ти
    3) ( кем - лошадьми) пра́вити (ким), поганя́ти (кого); правува́ти, пово́дити (ким)
    4) (совершать, отправлять) пра́вити; ( справлять) справля́ти
    5) ( оправдывать) правди́ти
    II
    1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити
    2) ( выпрямлять) спец. випрямля́ти, випря́млювати
    3) ( бритву) пра́вити; ( косу) манта́чити; ( острить) гостри́ти
    4) ( вправлять) вправля́ти

    Русско-украинский словарь > править

  • 6 презирать

    презреть
    1) кого, что (пренебрегать, считать ничтожным) - гордувати, згордувати, гордити, погорджувати и -джати, погордити ким, чим, зневажати (поневажати), зневажити кого, що, нехтувати, знехтувати ким, чим и кого, що, ганьбувати, зганьбувати ким; см. Пренебрегать. [Мову українську серед панства за мужицьку мали й гордували нею (Єфр.). Погорджує недужим і дітвора (Св. П.). Їх я зневажаю з цілого серця (Крим.). Святі права зневаживши народні, мене замкнули у темницю (Грінч.). Чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб.)]. -рать почести, богатство, славу - погорджувати шаною, багатством, славою;
    2) что (считать нипочём, не бояться) - не дбати про що, на що, не вважати на що, не боятися чого. Презирать угрозы, опасность, смерть - не вважати (не дбати) на погрози, на небезпеку, на смерть, не боятися погроз, небезпеки, смерти. [Ой п'є вдова, гуляє, вона на смерть не дбає], Презираемый - нехтуваний, погорджуваний від кого (кем). Презренный (прич.) - погоджений, згордований, з[по]неважений, (сильно) упосліджений від кого. -ться - зневажатися, поневажатися, нехтуватися, бути з[по]неваженим, знехтуваним.
    * * *
    несов.; сов. - презр`еть
    1) (несов.: относиться с презрением) ста́витися з прези́рством (до кого-чого); ( считать недостойным уважения) зневажа́ти (кого-що), гордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти (ким-чим), поневажа́ти (кого-що), диал. ганьбува́ти (ким-чим); диал. упосліджа́ти и упослі́джувати (кого-що)
    2) (считать недостойным внимания; отвергать; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); ( пренебрегать) зневажа́ти, знева́жити (кого-що)

    Русско-украинский словарь > презирать

  • 7 измываться

    над кем глузувати з кого, збиткуватися над ким и з кого, кепкувати з кого, (издеваться) знущатися з кого; см. Насмехаться, Издеваться.
    * * *
    (над кем-чем) знуща́тися (з кого-чого, над ким-чим); потура́ти (ким); диал. збиткува́тися, -ку́юся, -ку́єшся (над ким-чим, з кого-чого), збиткува́ти (кого), пошту́ркувати (кого), поневіря́ти (ким); ( насмехаясь) глузува́ти (з кого-чого, над ким-чим), кепкува́ти, кпи́ти (кплю, кпиш) (з кого-чого, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > измываться

  • 8 небречь

    1) кем, чем и что - нехтувати ким, чим и кого, що, занехаювати, нехаяти, занедбувати и занедбовувати кого, що, не зважати на кого, на що, не дбати про кого, про що; (растрачивать) гайнувати що; срв. Пренебрегать. -бречь нужными людьми - нехтувати потрібними людьми. -бречь делом - нехтувати справою (справу), занехаювати (занедбувати) справу, не дбати про справу. -бречь своей внешностью - не дбати про свій зовнішній вигляд (про свою зовнішність);
    2) о ком, о чём - не дбати про кого, про що, нехтувати ким, чим и кого, що. -бречь о своей собственной жизни - не дбати про своє власне життя, нехтувати своїм власним життям (своє власне життя). Небрегомый, стар. - нехтуваний, занехаюваний, нехаяний. -чься - нехтуватися, занехаюватися, занедбуватися, бути нехтуваним, занехаюваним, занедбуваним.
    * * *
    (кем-чем, что) не́хтувати, -тую, -туєш (кого-що, ким-чим), зневажа́ти (кого-що), гордува́ти (ким-чим); ( гнушаться) гре́бувати, гре́бати (ким-чим); ( не заботиться о ком-чём) не дба́ти (про кого-що)

    Русско-украинский словарь > небречь

  • 9 привыкать

    привыкнуть звикати, звик(ну)ти (и звик(ну)тися), привикати, привик(ну)ти, призвикати, призвикнути, навикати, навик(ну)ти, завикати завик(ну)ти, перевикати, перевик(ну)ти, увикати, увикнути, звичитися до кого, до чого (що робити), призвичаюватися, призвичаїтися до кого, до чого, принатурюватися, принатуритися до чого, (осваиваться) обвикати, обвикнути де, о(б)говтуватися, о(б)говтатися, приговтатися, оббутися де, з ким з чим (см. Осва[о]иваться), (обживаться) обізнаватися, обізнатися де, з ким, з чим; (о мн.) позвикати, попривикати, понавикати, пообвикати, повикнути, попризвичаюватися до кого, до чого, попринатурюватися до чого, пообговтуватися з ким, з чим. [Я до того не звикла в батька (Неч.-Лев.). Не звик правди говорити. Чи вже позвикали ваші дівчата у городі жити? (Київськ. п.). Нехай привикає. Тут поки звикнуть очі, дуже темно (Л. Укр.). Не навик байдики бити (Кониськ.). Завикли змалку балакати тільки по- московському (Грінч.). Повикли ляхи нас дурити (Куліш). Звикай Христа сповивати (Грінч. III). Призвичаювавсь до народнього побуту (Єфр.). До того треба призвичаїтись (Левиц.). Корова принатурилась їсти солому (Звиног.). Швидко він з нею (гадкою) обговтався - оббувся (Крим.). Оббулась у хаті. Він тілько обізнався, зараз-же пристав до музик (Свидн.)]. -выкнуть друг к другу - звикнути між собою, звикнути один (одне) до одного. -выкнуть ко всему - звикнути до всього, до всячини. Нам не -кать - нам не звикати.
    * * *
    несов.; сов. - прив`ыкнуть
    (к кому-чему) звика́ти, зви́кнути и зви́кти и позвика́ти (до кого-чого); обвика́ти, обви́кнути и обви́кти и пообвика́ти, привика́ти, приви́кнути и приви́кти, навика́ти, нави́кнути и понавика́ти (до кого-чого); ( осваиваться) призвича́юватися, призвича́їтися и призви́читися (до кого-чого), звика́тися, зви́кнутися и зви́ктися (з ким-чим, до кого-чого), обвика́тися, обви́кнутися и обви́ктися (з ким-чим)

    Русско-украинский словарь > привыкать

  • 10 поглядывать

    1) поглядати, позирати, позиркувати, зиркати (від часу до часу) на кого, на що и по кому, по чому, поглипувати на кого, на що. См. Посматривать. [По дворику походжає, на сонечко поглядає, чи високо сонце сходить (Пісня). Поглядає навколо по людях (Л. Укр.). Позирає у вікно. Іде та все на мене поглипує (Франко)];
    2) (присматривать за кем) наглядати, назирати кого, що и чого, доглядати кого, що и за ким, за чим.
    * * *
    1) погляда́ти, позира́ти, подивля́тися, погляда́тися; ( бросать взгляды) зи́ркати, пози́ркувати, ки́дати о́ком (очи́ма), закида́ти о́ком; (на кого-л.) бли́мати, побли́мувати, диал. бли́кати, побли́кувати
    2) ( за кем-чем - наблюдать) нагляда́ти ( за ким-чим и кого-що), назира́ти (кого-що, за ким-чим и над ким); ( присматривать) догляда́ти (кого-що, чого, за ким-чим)

    Русско-украинский словарь > поглядывать

  • 11 заступаться

    заступиться (за кого) оступатися, оступитися за ким и за кого, заступатися, заступитися за кого, обставати, обстати за кого и за ким, за що и за чим, боронити кого, стати, уставитися за кого и за ким, (зап.) впімнутися за ким. [Вона за ним раз-у-раз оступається (Звиног.). За мужицьку волю оступавсь (Грінч.). Обстали за французьку республіку проти імператорської Германії (Грінч.). Всяк за собою обстане (Проскурів). Бачу, така вже ваша вдача, що не стоїте за своїми (Звин.). Хто за правду стане (Сл. Гр,). Зоньку годували штурханцями по кутках, бо за неї ніхто не вставився-б (Л. Укр.). Нема кому впімнутися за робітником (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - заступ`иться
    (за кого-что) заступа́тися, заступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся (за кого-що); оступатися, оступи́тися (за кого-що, за ким-чим), вступатися, вступи́тися (за кого-що), обстава́ти, -стаю́, -стає́ш, обста́ти, -ста́ну, -ста́неш (за ким-чим, за кого-що)

    Русско-украинский словарь > заступаться

  • 12 радеть

    1) (о ком-чём, кому-чему, к кому-чему, за кого-что, для кого-чего) стара́тися (для кого-чого, про кого-що); ( заботиться) дба́ти (про кого-що, за кого-що), піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), клопота́тися, -почу́ся, -по́чешся (про кого-що, за ким-чим), турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим, за ким-чим, коло кого-чого)
    2) рел. раді́ти

    Русско-украинский словарь > радеть

  • 13 полюбоваться

    кем чем, на кого, на что помилуватися ким, чим, полюбувати ким, чим, на кого, на що и що, полюбуватися на кого, на що и з кого. [Постояв на згірку, помилувався красою околиці (Мирн.). Було-ж вам поїхать, полюбувать людьми (Переясл.). Погуляв-би в світі, полюбував красу і пишність світову (М. Вовч.). Тепер полюбуйся на її долю бідну (Руд.)]. -буйся на деток своих - полюбуй дітками своїми.
    * * *
    (кем-чем, на кого-что) помилува́тися (ким-чим, з кого-чого), полюбува́тися, полюбува́ти (ким-чим, на кого-що)

    Русско-украинский словарь > полюбоваться

  • 14 радоваться

    (кому-чему, чем-кем, на кого-что) раді́ти (з кого-чого, кому-чому, ким-чим), ра́дуватися, -дуюся, -дуєшся (кому-чому, ким, з чого), ті́шитися (ким-чим, з кого-чого), утіша́тися (ким-чим, на кого-що), потіша́тися (ким-чим)

    изво́ль \радоваться ться от тобі [й] — ма́єш

    изво́льте \радоваться ться — [ось і] ма́єте

    Русско-украинский словарь > радоваться

  • 15 нарадоваться

    кому, чему и на кого, на что нарадіти(ся), нарадуватися, попорадіти, попорадуватися з кого, з чого, натішитися, навтішатися, попотішитися ким; чим и з кого, з чого. [Добра дитина, - не нарадіюся з неї (Канівщ.). Та нехай-же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся (М. Вовч.). Кому чим не дала фортуна навтішатись, - терпінням може він із неї насміятись (Куліш)].
    * * *
    (на кого-что) нара́дуватися, -дуюся, -дуєшся (ким-чим, кому-чому, з кого-чого, на кого-що); ( натешиться) натішитися, навтіша́тися (ким-чим, з кого-чого)

    Русско-украинский словарь > нарадоваться

  • 16 издеваться

    над кем глузувати, глумитися, глумувати, збиткуватися, знущатися, кепкувати з кого, на глум, на сміх, на поглум, на глузи брати кого, кпити(ся), шкилювати, шкилити з кого. [Не глузуйте з старого, бо й сами старі будете (Харківщ.). Се ви глумитеся з мене (Кон.). Прийшли знущатися з своєї жертви (Грінч.). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся з мене (Пісня). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Кепкували з придуркуватого Федя (Н.-Лев.). З громади кпили, хлопців били (Шевч.). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Черніг.)].
    * * *
    (над кем-чем) знуща́тися, глузува́ти, глуми́тися, -млю́ся, -ми́шся (з кого-чого, над ким-чим); ( помыкать кем) коверзува́ти (над ким), вари́ти (-рю́, -риш) во́ду (з кого); збиткува́тися, -ку́юся, -ку́єшся (над ким-чим, з кого-чого), збиткува́ти (кого-що), поневіря́ти (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > издеваться

  • 17 наслаждаться

    насладиться чем тішитися, натішитися, утішатися, навтішатися, розкошувати, порозкошувати, розкошуватися, нарозкошуватися чим и з чого, втіхи (насолоди, розкоши и розкошів) зазнавати, зазнати з чого, кохатися в чому, насолоджуватися, насолодитися з чого и чим, усолодитися чим, (преимущ. о зрительн. впечатл.) милувати(ся), любуватися чим, в чому и з чого, (преимущ. о вкусовых ощущениях) смакувати що, насмакувати чого, ласувати(ся), поласувати з чого и чим, (упиваться) упиватися, упитися чим. [Душа його життєвою гармонією тішиться що-найповніше (Крим.). Чи довго-ж тішився він тим щастям? (Коцюб.). Втішаюся письменство та музикою (Крим.). Не дала фортуна навтішатись (Куліш). О, живіте, кохайтеся, первістки зривайте, розкошуйте, танцюйте, вино наливайте! (Л. Укр.). Всіх більше розкошувала нею (оперою) «молода княгиня» (Куліш). Розкошуючи після смачного обіду, спокійно пихкав цигаркою (Грінч.). Обідав швидко, не смакуючи та не розкошуючись (Франко). Нарозкошувався я за свій вік і коханням і всіма втіхами життьовими (М. Грінч.). Не можу, як ви, кохатися в цій мертвій природі (Грінч.). Моє життя складається з того, що я насолоджуюся наукою та поезією (Крим.). Улакомимось, усолодимось (ягодами) донехочу (М. Вовч.). Він (Котляревський) милується в описах оцієї животної сторони, малюючи здебільшого пияцтво, розпусту та чвари (Рада). Ніхто не міг любуватися вільними думками, бо його ждала кара (Павлик). Я смакував науку (Крим.). Ми й сами всього того доволі поначитувались і насмакувались (Куліш). Пан ласував з переваги своєї над убогим чоловіком (Куліш). Ласуйся, мов чистим медом, солодкою росою сну (Куліш). Хотів довше поласувати і почав крутити бублик у руках, нюхати, як він пахне (Грінч.). Лежав у холодку під деревом, упиваючися свіжим запашним повітрям (Грінч.)]. -диться жизнью - натішитися життям (з життя), (диал.) нажитися. [Ціле літо така гарна погода, - можна нажитись! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - наслад`иться
    (кем-чем) утіша́тися, навтіша́тися, тішитися, натішитися (ким-чим, з кого-чого), потіша́тися, потішитися (ким-чим), зазнава́ти (-знаю́, -знає́ш) насоло́ди (вті́хи), зазна́ти насоло́ди (вті́хи) (від кого-чого), усоло́джуватися, -джуюся, -джуєшся, усолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся (ким-чим); ( роскошествовать) розкошува́ти, -шу́ю, -шу́єш, порозкошува́ти, раюва́ти (раю́ю, раю́єш), пораюва́ти

    Русско-украинский словарь > наслаждаться

  • 18 обёртываться

    обернуться
    1) см. Обвёртываться, обвернуться;
    2) (обращаться назад, другой стороной, быть обращаему в иную сторону) обертатися, обернутися; (возвращаться) обертатися, обернутися. [Наче на крилах обернувся]. См. Возвращаться;
    3) (оглядываться) обертатися, обернутися на кого, до кого. [Обернімось трошки на себе та поміркуймо]. См. ещё Оглядываться;
    4) (изворачиваться, обходиться) обертатися, обернутися чим [Якось обернувся і цими грішми], обкручуватися, обкрутитися. См. ещё Обходиться;
    5) (превращаться) обертатися, обернутися ким, чим, в кого, в що, на кого, на що, перекидатися, перекинутися ким, чим, в кого, в що, скидатися, скинутися ким, чим. [Обернися порося на карася. Знов перекинувся в людину. Скидайся ти гадюкою, а я білим каменем стану].
    * * *
    несов.; сов. - оберн`уться
    1) (поворачиваться, поворачивать голову) оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися
    2) (неожиданно изменяться) оберта́тися, оберну́тися
    3) ( делать оборот - о капитале) оберта́тися, оберну́тися
    4) (проделывать путь туда и обратно) оберта́тися, оберну́тися
    5) ( справляться) справля́тися, спра́витися, несов. упо́ратися, упо́рати
    7) обгорта́тися, обгорну́тися; ( завёртываться) загорта́тися, загорну́тися; ( обкручиваться) обкру́чуватися, обкрути́тися; ( обматываться) обмо́туватися, обмота́тися

    Русско-украинский словарь > обёртываться

  • 19 вступаться

    вступиться за кого оступатися, оступитися за ким или за кого, обставати, обстати за ким, упоминатися за ким, (защищать) обороняти кого.
    * * *
    несов.; сов. - вступ`иться
    1) (за кого-что) заступа́тися, заступи́тися, вступа́тися, вступи́тися (за кого-що), оступа́тися, оступи́тися (за кого-що, за ким-чим); обстава́ти, обста́ти (за ким-чим, за кого-що)
    2) ( вмешиваться) утруча́тися, утру́титися, умі́шуватися, уміша́тися, устрява́ти, устря́ти

    Русско-украинский словарь > вступаться

  • 20 налюбоваться

    кем чем, на кого, на что налюбувати(ся), намилувати(ся) ким, чим, на кого, на що, в чому, з чого, (сильнее: пожирая глазами) напасти очима кого, що. [Вродила йому така гречка, що на все поле; він не налюбує тією гречкою (Рудч.). Гарно всюди, красно так: не надивився-б, не налюбувався! (Мирний)].
    * * *
    (кем-чем) намилува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (ким-чим, на кого-що, з кого-чого), налюбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (ким-чим, на кого-що)

    Русско-украинский словарь > налюбоваться

Страницы

См. также в других словарях:

  • намилуватися — (ким чим, рідше на кого що, з кого чого перев. із запереченням не досхочу, до повного задоволення помилуватися ким / чим н.), налюбуватися (ким чим, на кого що), надивитися, надивлятися (на кого що) Пор. любуватися 1), натішитися …   Словник синонімів української мови

  • доглядати — доглянути (за ким чим, кого що забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), стежити (за ким чим), слідкувати (за ким чим), пильнувати, наглядати (за ким чим), дивитися (за ким чим), глядіти, пантрувати, назирати, назирнути, приглядати,… …   Словник синонімів української мови

  • турбуватися — 1) (за кого що, про кого що, ким чим, за ким чим виявляти увагу до чиїхось потреб), піклуватися (про кого що, за кого що, ким чим), дбати (про кого що, за кого що), клопотатися (про кого що, за кого що), опікати, опікувати (кого що), опікуватися… …   Словник синонімів української мови

  • любуватися — 1) (ким чим, на кого що з насолодою, приємністю дивитися на кого / що н.), милуватися (ким чим, з кого чого, на кого що), любувати (ким чим, за ким чим, з кого чого, на кого що), тішитися, у[в]тішатися, у[в]тішитися (ким чим); тішити (у спол. зі… …   Словник синонімів української мови

  • схиляти — я/ю, я/єш, недок., схили/ти, схилю/, схи/лиш, док., перех. 1) Змінювати пряме положення чогось на похиле, нагнувши, опустивши його; нахиляти. || на кого – що, над ким – чим, до кого – чого. Опускаючи, наближати або притуляти до кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров …   Український тлумачний словник

  • слідкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) за ким – чим, заст. кого, що, зі спол. як, що, часто зі сл. очима.Дивитися на те, що переміщується, рухається; стежити. || Не відриваючи погляду, дивитися на що небудь, спостерігати щось. || Уважно приглядатися до чогось, щоб …   Український тлумачний словник

  • пильнувати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех., від кого – чого і без додатка, також із сполучним сл. чи. Бути на сторожі, захищаючи кого , що небудь від нападів, ворожих дій і т. ін. || Несучи відповідальність, стерегти, доглядати що небудь, охороняти щось. 2)… …   Український тлумачний словник

  • слідити — I сліджу/, слі/диш, недок. 1) за ким – чим, заст. кого, що. Іти слідом за ким небудь. || Переслідувати кого , що небудь, намагаючись наздогнати, захопити. 2) за ким – чим, заст. кого, що і з підрядним реченням, розм. Те саме, що слідкувати 3). 3) …   Український тлумачний словник

  • порівнювати — I юю, юєш, недок., порівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. і без додатка. 1) з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги… …   Український тлумачний словник

  • тішитися — шуся, шишся, недок. 1) без додатка і ким, чим, заст. з кого – чого, на кого – що. Мати приємність, втіху; радіти, бути радим. || Милуватися чимсь, відчувати задоволення, насолоду від чого небудь. 2) без додатка і ким, чим, з кого – чого.… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»